newspaper.com.ua

Просто ще один сайт на WordPress

Вчені з’ясували, чому зникли мамонти в Північній Америці

Вчені з ясували, чому зникли мамонти в Північній Америці

Фото: wikipedia.org

Мамонти Північної Америки вимерли через похолодання

Причиною масового вимирання великих тварин на континенті стала зміна клімату, а не поява людей, як вважали раніше.

 

Вчені з Інституту хімічної екології Макса Планка в Єні встановили, що зникнення мамонтів та іншої мегафауни Північної Америки в кінці плейстоцену було пов’язано з кліматичними змінами, а не з приходом на континент перших людей. Стаття з результатами дослідження німецьких фахівців була опублікована в журналі Nature Communications.

 

 

В епоху пізнього плейстоцену Північна Америка була домом для багатьох великих тварин, таких як мамонти, мастодонти, гігантські лінивці, величезні бобри і схожі на броненосців гліптодони. Приблизно, 12 тисяч років тому більшість з них зникли.

 

 

Але далеко не всі вчені згодні з цією ідеєю, так як є дуже мало археологічних доказів масштабного полювання. В якості альтернативної причини вимирання вони пропонують кліматичні зміни.

 

Відомо, що, приблизно, 12 800 років тому настало останнє сильне похолодання на Землі – пізній дріас.

 

Фахівці з групи дослідження екстремальних явищ Інституту Макса Планка за допомогою нового статистичного підходу виявили докази того, що головною причиною зникнення мегафауни Північної Америки в пізньому дріасі була зміна клімату, а не збільшення популяції людей і полювання.

 

“Вимирання – це процес, а це означає, що він розгортається протягом певного проміжку часу, і тому для розуміння того, що стало причиною зникнення мегафауни Північної Америки, дуже важливо зрозуміти, як коливалася чисельність популяцій перед вимиранням”, – йдеться в прес- релізі дослідження.

 

Вчені використали новаторський метод радіовуглецевого датування подій (REC), розроблений Крістофером Карлтоном, щоб оцінити чисельність популяцій доісторичних груп мисливців і вимерлих тварин.

 

Його суть полягає в тому, що чим більше людей і тварин присутні в ландшафті, тим більше вуглецю залишається після їх зникнення.

 

Результати моделювання показали, що чисельність популяцій великих ссавців коливалася у відповідь на різкі зміни клімату: спочатку збільшилася в період потепління, який розпочався близько 14 700 років тому, а потім скорочувалася з настанням 12 900 років тому похолодання, що врешті-решт призвело до занепаду.

 

При цьому автори не заперечують, що люди також могли бути причетні до зникнення плейстоценової мегафауни, але не в якості головного чинника.