newspaper.com.ua

Просто ще один сайт на WordPress

Год прозрачной аренде госимущества: за 5 месяцев объявили более 6000 аукционов. Это много?

Уявіть собі: багато років поспіль у своєму місті ви проходите повз закинуту будівлю місцевого цеху йдучи спочатку в школу, потім на роботу, а потім ведучи до школи уже своїх дітей. Увесь цей час вас не полишає думка: наскільки б круто можна було обладнати велике та просторе приміщення і проводити тут мистецькі заходи та резиденції. У своїй уяві ви розставляєте меблі, організовуєте музичні вечори та поетичні читання. Митці зі всієї України з’їжджаються сюди, щоб творити щось нове та прекрасне. 

Старий завод перетворюється на центр міського життя та залучення інвестицій, як-от Івано-Франківський “Промприлад”. Але є але, яке вас завжди зупиняло: приміщення належить державі. Цей пункт — основа ваших сумнівів, адже ви неодноразово читали про махінації із держмайном, і перспектива зв’язуватися із цим вам явно не дуже. 

Чи виправдані ці сумніви сьогодні

1 лютого виповнився рівно рік з моменту набуття чинності Закону України “Про оренду державного і комунального майна”. Цей закон створив рівні та чесні умови для орендарів і орендодавців в Україні, за яких уся їх діяльність стала прозорою та відкритою для контролю. Згідно з законом, усе майно, яке перебуває у державній та комунальній власності й може бути орендоване, вноситься у єдину базу — один із переліків майна. Таким чином, інформація про об’єкти для оренди стає доступною для всіх. 

Переліки майна бувають двох типів: перший тип — об’єкти, які будуть передані в оренду через аукціон; другий — об’єкти, які здаються без аукціону. Переліки доступні на сайтах Фонду держмайна та Прозорро.Продажі. На цих же ресурсах абсолютно будь-хто може переглянути статус об’єкта, перебіг аукціону, переможців та деталі. 

Що змінилося завдяки закону

Через рік після прийняття закону ми можемо говорити про те, що реформа і справді працює та вже приносить прибутки до бюджетів українських міст і держбюджету на основі реальних цифр. 

Перш за все, закон повністю унормував процедуру передачі об’єктів державної власності в оренду, зробив її зрозумілою та чіткою. Тепер потенційний орендар — наприклад, бізнесмен-початківець, який мріє про власну кав’ярню — може просто зайти на сайт, переглянути доступні приміщення та взяти участь в аукціоні, нарівні з усіма іншими. За такої системи його шанси — такі ж як і в решти учасників аукціону, і їх не можуть “підсилити” тіньові домовленості. Уся інформація доступна на сайті для всіх. 

Тому, наприклад, за рік з моменту набуття чинності новим законом лише один раз процедура відбулася без аукціону, коли регіональні відділення ФДМУ ухвалили рішення щодо включення майна держвласності до переліку другого типу для потреб пільговиків (крім бюджетних установ). Це 19,9 м² в Києві на вулиці Велика Васильківська для розміщення видавництва чи підприємства книгорозповсюдження, що забезпечують підготовку, випуск та розповсюдження не менш як 50% книжкової продукції українською мовою. 

Раніше процедура отримання громадськими організаціями майна в оренду була непрозорою. Зазвичай громадські організації отримували майно в оренду як єдині претенденти фактично без конкурсної процедури та за гривню. Тому статус ГО часто використовували для особистого інтересу та як перевагу поруч з іншими конкурентами.

Згідно ж із новим законом, якщо деякі громадські організації і мають право оренди без проведення аукціону, то для цього вони мають подати документи, що підтверджують їх статус, і таким чином відкрити свою діяльність. Крім того, якщо декілька громадських організацій претендують на приміщення, то для визначення орендаря “пільгової оренди” претендентам присвоюються бали, і пріоритет має той, кому присвоєно їх більше залежно від того, чим вони займаються. Зауважу, що за рік до того подібних договорів уклали аж 80. Тому можна припустити, що закон демонструє реальну ефективність. 

Нова система поступово набирає обертів. За п’ять місяців оголошено майже 6000 аукціонів з оренди. Серед них більше 2100 аукціонів — це аукціони на продовження договору оренди. Успішними були понад половина — біля 3400, з 2500 уже підписані договори. Всього участь в аукціонах взяли 550 орендодавців. Не відбулося, на противагу успішним, всього 900 процедур. При цьому слід враховувати, що до всієї статистики включені також аукціони, які проводить Фонд держмайна. А орендодавці — не лише органи місцевого самоврядування, але й комунальні підприємства.  

Завдяки закону в оренду може відійти не лише державна, а й комунальна власність. До прикладу, ЖЕКи часто мають у своєму розпорядженні приміщення, які пустують у дворах багатоквартирних будинків і які могли б стати домівкою для маленького бізнесу. Так, у закинутій будівлі, яка ніяк не використовувалася протягом років, може з’явитися маленька затишна кав’ярня або ательє.  

Закон також дозволяє орендувати приміщення таких об’єктів, як приміщення концерну Укроборонпром та Національної академії наук. Так, цьогоріч Укроборонпром уже підготував реєстр 250-ти таких об’єктів загальною площею 380 000 кв м. Йдеться про приміщення, які не використовуються для виробництва. Загальна площа потенційних приміщень для оренди — 2 млн кв метрів. Чому це важливо? Бо сьогодні, за дослідженням State Watch, лише на трьох київських підприємствах — Артем, Маяк і Радар — збитки від неефективного використання майна щомісяця сягають майже 3,7 млн грн. Новий закон дозволив прозоро для всіх сторін віддати їх в оренду та перетворити на джерело інвестицій та фінансування до держбюджету. 

Усі охочі можуть зайти на сайт та знайти бажаний об’єкт серед понад 2 млн квадратних метрів доступного для оренди майна у державній власності. При цьому у розрізі п’яти місяців, поки функціонує система Прозорро.Продажі, орендна ставка постійно зростає. Це означає, що все більше людей довіряють системі, а місцеві бюджети й держбюджет отримують вищі прибутки для свого розвитку. Закинуті будівлі, заводські приміщення, які до цього просто стояли, приваблюють інвестиції та працюють на свої громади.  

Міста та перспективи

Важливо, що на практиці, за даними Прозорро.Продажі, нова система однаково успішно працює по всій Україні, незалежно від регіону та розміру міста. Місцеві органи та КП оголосили 3500 аукціонів, з яких понад 2170 вже успішно відбулись, а 627 очікують на пропозиції. Збільшення мінімальної ціни склало 56%.

Київ очолює топ міст, що найбільше здавали майно в оренду. За 4-й квартал 2020 року столиця оголосила 92 аукціони з оренди, 75 з яких (тобто 82%) були успішними. Показник конкурентності на торгах становив 2,11. Середній показник зростання ціни — 95%.  Загалом від успішних аукціонів місто буде отримувати 726 300 грн/міс. Після Києва у рейтингу йде Бердянськ із показником успішності 92%, а закриває трійку Львів, який отримуватиме 809 600 грн та випереджає за рівнем прибутку усіх інших. 

Високі показники успішності — це не просто цифри, які виставляють якесь місто на певну позицію у рейтингу. Це показник, який свідчить про розвиваєток конкуренції, підготовку об’єктів до аукціонів та успішну комунікацію. Самі міста зацікавлені в успішності процедур, а отже — пропонуватимуть щоразу кращі умови, більш вдало про це розповідатимуть і швидше розвиватимуться для своїх громадян та бізнесу. Усе разом це створює додаткові умови для залучення інвестицій, у тому числі іноземних, створенню робочих місць і сприяє розвитку регіону. 

Утім, чи не найбільшим здобутком закону через рік залишається довіра.

Найперше — довіра громадськості до державної процедури, яка тепер відбувається прозоро та чесно. Тільки маючи цей ресурс держава може справді оновлюватися, залучати нові інвестиції та ставати кращою для своїх громадян. 

То ж далі — більше!

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.

Статьи, публикуемые в разделе “Мнения”, отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net