newspaper.com.ua

Просто ще один сайт на WordPress

Зеленський скликає РНБО. Що можуть готувати для Донбасу?

19 лютого РНБО розгляне питання, що стосуються Донбасу, анонсувала член парламентського комітету з питань національної безпеки Ірина Верещук (фракція «Слуга народу»). А Офіс президента повідомив, що засідання Радбезу 19 лютого необхідне для ухвалення рішень, спрямованих на усунення загроз національній безпеці: «Загрози національній безпеці держави, які мають бути усунуті, вимагають обов’язкових жорстких рішень у межах, що визначені Конституцією України та чинним законодавством». На сторінці Ради національної безпеки та оборони у Фейсбуці сказано, що на засіданні планується обговорити комплекс питань, частина з яких буде розглянута в закритому режимі. Радіо Донбас.Реалії систематизувало останні події на фронті та довкола нього.

Проблема 1 – снайпери

З початку 2021 року лише від снайперського вогню на Донбасі загинули п’ятеро військовослужбовців: троє у січні та двоє у лютому. В одних випадках люди гинули на місці, в інших – від поранень у госпіталях. Такої щільності снайперского вогню не було вже давно, надто ж – після підписання нового режиму «тиші» 27 липня 2020-го.

Активізація снайперів відбувається щороку навесні-влітку, про це свідчить досвід минулих років. Однак, цього разу між Україною та Росією продовжує діяти режим повного та всеосяжного припинення вогню.

Проблема 2 – обстріли

Наш щомісячний моніторинг ситуації на фронті показує, що кількість обстрілів збільшується місяць до місяця, а у порівнянні з початком перемир’я, кількість обстрілів збільшилася втричі. У січні не було жодного дня, коли б українські позиції або населені пункти не обстрілювали.

Кулі та уламки під час перемир’я потрапляли не лише на позиції ЗСУ, а і в будинки цивільних. Наприклад, під Новий рік кулі потрапили у будинки в Золотому. За звітами ОБСЄ, активізувались міномети і ПТУРи, стрілецька зброя та гранатомети та прольоти безпілотників, а крім того, – побудова інженерних укріплень. Одне з останніх – це наближення окопів до українських позицій в районі Кримського. Кримське лежить на південному березі річки Сіверський Донець біля лінії розмежування. Трохи на схід від Кримського лінія розмежування переходить у річку і проходить далі по ній. Найближчі до Кримського позиції збройних формувань розташовані біля села Сокільники. До передових позицій ЗСУ тут не більше 600 метрів. Ймовірно, саме тут і зафіксована побудова укріплень.



Проблема 3 – міни

14 лютого біля селища Новолуганське на Донеччині на міні підірвалися та загинули одразу троє військових. Вони інспектували позиції. Через це президент Володимир Зеленський відрядив в зону ООС головнокомандувача Збройних сил Руслана Хомчака для встановлення обставин.

Розглядаються три ймовірні причини підриву:

  • порушення правил поводження з боєприпасами та вибуховими пристроями;
  • теракт незаконних збройних формувань дистанційного підриву міни;
  • недбале ставлення військових до служби, що мало вияв у неналежній організації служби та переміщенні військових під час виконання бойових завдань.

«Питань і досі залишається багато. Хто встановлював міни? Чому про них не були попереджені наші хлопці, які несли службу на цій території? Чи були там вказівники, які попередили б про міни? … За 10 днів чекаю на імена винних у цій трагедії та шляхи вирішення проблеми, щоб більше ми не втрачали людей у такий страшний спосіб», – заявив Зеленський у своєму телеграмі.

Також восени та у грудні українські військові повідомляли про активізацію дистанційного мінування українських позицій мінами ПОМ-2.

Проблема 4 – Дебальцеве

Саме напередодні засідання РНБО відзначаають 6-ту річницю виходу українських військових з вузлового залізничного міста Дебальцевого. Воно перебуває під контролем російських гібридних сил, а за мінськими домовленостями нібито розташоване на підконтрольному Україні боці. Таким чином, не виконується одна з найперших мінських домовленостей – про лінію розмежування – тоді як в усьому іншому переговорний процес триває, та сторони и йдуть на наступні кроки.

Тут військові аналітики та учасники мінських перемовин зими 2015-го розповідають, як Росія оперувала Дебальцевим у переговорах, чому було таким принциповим взяти його, і що буде, якщо Україна спробує зараз повернути контроль над містом.

Коротко, що відбувається зараз із перемовинами у Мінську:

  • Міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков заявив, що Мінські домовленості треба зберегти попри те, що їх блокує Росія, але їх треба модернізувати.
  • Хоча, проти переписування угод вже висловилась Франція.
  • Голова російської делегації у ТКГ Борис Гризлов трохи раніше заявив, що України в односторонньому порядку виходить з Мінська – він так розцінює проект закону про перехідний період, написаний у МінТОТ (хоча проект жодному слову Мінська не суперечить, і ось чому).
  • Водночас, російські гібридні адміністрації провели 28 січня у Донецьку форум «Русский Донбасс», на якому говорили про Донбас як нібито частину Росії, що прямо протирічить Мінському процесу.

Проблема 5 – «п’ята колона»

Останнім часом в Україні відбувся наступ на медіаресурси, відомі поширенням меседжів Росії – щоправда, під різними юридичними підставами та за допомогою різних інструментів. У випадку з телеканалами депутата Тараса Козака (які пов’язують із Віктором Медведчуком) 112, Zik і Newsone рішення ухвалювали через економічну діяльність – як стверджує низка джерел, підставою була торгівля вугіллям з окупованих територій – та безпосередньо Радою з нацбезпеки і оборони. У випадку ж із блогером Анатолієм Шарієм справа заведена за державну зраду (за висловлювання Шарія на його каналі) Службою безпеки України.