newspaper.com.ua

Просто ще один сайт на WordPress

НАТО і питання грошей

(Рубрика «Точка зору»)

Північноатлантичний альянс, схоже, знову отримав ковток свіжого повітря.

Нова адміністрація США, яка здається більш відданою військовій організації, та президент Франції, який більше не вважає її «безперспективною», безумовно, допомогли альянсу почувати себе більш впевнено, але все ще існують суперечності щодо того, якою повинна бути майбутня місія НАТО і яким чином фінансуватимуться її зусилля.

Попередні ознаки нового трансатлантичного розквіту в Брюсселі можна було помітити цього тижня на першій зустрічі міністрів оборони НАТО у відеорежимі з новим міністром оборони США Ллойдом Остіном. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ приєднався до пресконференції після цього, заявивши, що «ми маємо унікальну можливість відкрити новий розділ у відносинах між Європою та Північною Америкою».

Можуть додатися також інші глави в цьому новому романі, як тільки наступного тижня, коли держсекретар США Тоні Блінкен візьме участь в Раді закордонних справ ЄС і досягне, якщо це дозволить пандемія, нових вершин протягом декількох насичених днів червня, коли президент США Джо Байден планує бути в Європі на саміті G7 в Корнуоллі (Британія), зустрічі з лідерами ЄС у Брюсселі, а потім на важливій зустрічі в НАТО, яка покаже відносини між Європою та Північною Америкою у повному розквіті.

Саме на цьому саміті НАТО Столтенберґ оголосить, як повинна виглядати ця організація в найближчому десятилітті. Стратегічна концепція організації клубу не оновлювалася з 2010 року. Тоді про Китай навіть не згадували і йшлося про стратегічне партнерство з Росією.

Часи, безумовно, змінилися, і Столтенберґу буде доручено здійснити оновлення.

У грудні робоча група висунула пропозиції, що містили такі ідеї, як обхід блокад (ембарґо) щодо окремих країн, збільшення посередницьких повноважень генерального секретаря альянсу та більше зустрічей на рівні міністрів. Деякі ідеї будуть взяті до уваги, інші – ні, а Столтенберґ запропонував ще одну ідею, яка стосується одного з багаторічних викликів альянсу: грошей.

Пропозиція, представлена 30 членам альянсу минулого тижня, передбачає, що НАТО має колективно фінансувати більше операцій на союзній території, відмовляючись від існуючої системи, згідно з якою окремий союзник несе всі витрати за розгортання операції. Це охоплюватиме бойові групи, які НАТО має у трьох балтійських країнах та Польщі, присутність альянсу у Чорноморському регіоні, а також інші спільні оборонні ініціативи, такі, як повітряне патрулювання, морські операції та постійні морські сили.

Поки незрозуміло, який відсоток рахунку буде сплачено НАТО або на скільки щороку доведеться збільшувати бюджет, щоб покрити це.

Але цікавим моментом є те, що сплата внесків на операції НАТО буде враховуватися до 2-відсоткового бажаного порогу оборонних витрат. Це надзвичайно позитивно сприймається такими країнами, як Канада, Німеччина та Італія, які поки що навіть не наблизились до того, щоб виділяти 2 відсотки свого щорічного національного ВВП на оборону, але роблять великий внесок у різні військові місії на територіях держав-членів НАТО.

Проте ця цифра – 2 відсотки ВВП на оборону – все ще залишається ціллю для альянсу, значною мірою завдяки наполегливості США у цьому питанні. Поки що лише США та вісім інших країн досягли її, і хоча деякі інші можуть увійти до цієї групи в найближчі роки, ніхто не вірить, що «обіцянки Вельсу» – саміту 2014 року, – що всі члени організації будуть виділяти 2 відсотки на оборону до 2024 року, будуть колись виконані.

Франція, яка приділяє багато уваги Африці, ймовірно, не виграє від цього, і тому вже висловила свої занепокоєння, але справжнє питання полягає в тому, як США інтерпретуватимуть пропозицію. Чутки, що доносяться з Брюсселю, говорять про те, що американці «це ретельно вивчають». Вашингтон, який робить внесок як своєю присутністю в Польщі, так і морськими операціями, виграє від цієї угоди, але чи буде відчуття, що він звільняє інших від збільшення оборонних витрат, якщо погодиться?

Адміністрація Байдена дійсно хоче сприяти більш примирливому тону з союзниками після чотирьох років, за яких президент Дональд Трамп називав їх «правопорушниками» за несплату. Проте Байден також бажає, аби європейці вкладали більше задля досягнення певної рівноваги, особливо коли коронавірус руйнує всі плани економічного зростання в найближчому майбутньому.

Погрожуючи вивести США з НАТО, Трамп зумів забезпечити обмеження внеску Сполучених Штатів у загальний бюджет НАТО.

Бюджет, який складається з близько 2 мільярдів євро на рік, надходить від національних внесків на основі валового національного доходу (ВНД) країн-членів. США забезпечують 16 відсотків із них, стільки ж, скільки Німеччина. Варто також пам’ятати, що 2021 рік стане сьомим роком поспіль збільшення витрат на оборону з боку європейських союзників та Канади, які з 2014 року сукупно внесли 190 мільярдів доларів. Звичайно, Трампу не можна приписувати все це, але багато хто в альянсі стверджує, що його «тактика шокової терапії» була певною мірою ефективною.

Отже, хоча, можливо, альянсу слід було б більше уваги приділяти питанням Росії та Китаю, або навіть все більшій антагоністичній поведінці Туреччини, цілком можливо, що саме питання грошей буде основним у цьому трансатлантичному шлюбі.

Рікард Юзвяк – редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода