newspaper.com.ua

Просто ще один сайт на WordPress

У Грузії схопили опозиційного лідера. Захід стривожений

Політична криза в Грузії розгортається далі. Після зміни голови уряду влада таки затримала лідера найбільшої опозиційної партії, застосувавши силу. Рішення арештувати діяча призвело днями до відставки попереднього прем’єр-міністра. Західні союзники Грузії стривожені відступом демократії в країні.

Сотні спецпризначенців поліції з застосуванням подразливого газу й сили прорвалися крізь численних представників усіх опозиційних партій Грузії до штаб-квартири найбільшої з них, «Єдиного національного руху», щоб виконати рішення суду про арешт її голови Ніки Мелії.

Іще з вечора 22 лютого опозиціонери з різних партій почали збиратися біля будівлі «ЄНР», щоб захистити Ніку Мелію від арешту


Іще з вечора 22 лютого опозиціонери з різних партій почали збиратися біля будівлі «ЄНР», щоб захистити Ніку Мелію від арешту

У перебігу двогодинної поліційної спецоперації з вибиванням дверей і штурмом будівлі через дах із пожежними драбинами є потерпілі і затримані.

За офіційними даними, медичну допомогу надали 17 особам (із них 15 не потребували шпиталізації, а двоє, що потрапили до лікарні, залишили її через кілька годин), адміністративне затримання застосували до 21 особи (пізніше їх відпустили).

Будівлю, де перебував Ніка Мелія, поліція «брала» з даху


Будівлю, де перебував Ніка Мелія, поліція «брала» з даху

Мелію, за повідомленнями, тим часом доставили до в’язниці в місті Руставі неподалік столиці. Там його вже відвідали адвокат і представник омбудсмана.

Мелію обвинувачують у підбурюванні до насильства під час вуличних протестів у червні 2019 року. Він і його прихильники відкидають таке обвинувачення як політично мотивоване.

Поліція затримує прихильника опозиції, не згодного зі штурмом будівлі «ЄНП»


Поліція затримує прихильника опозиції, не згодного зі штурмом будівлі «ЄНП»

У цій справі Мелія мав перебувати під заставою, але 17 лютого суд у Тбілісі ухвалив замінити її на арешт, заявивши, що не була сплачена сума застави – яку йому перед тим призначили повторно.

Уже наступного дня через незгоду з цим рішенням із керівництвом владної партії «Грузинська мрія» подав у відставку прем’єр-міністр Грузії Ґіорґі Ґахарія, який заявив про загрозу політичної поляризації в країні. Міністерство внутрішніх справ тоді вирішило відкласти виконання арешту.

Але коли 22 лютого парламент голосами владної партії затвердив нового прем’єра, Іраклі Ґарібашвілі, який уже був прем’єр-міністром раніше і якого вважають радше «яструбом», він відразу ж назвав Мелію «кримінальником» і повідомив, що тепер його арешт буде здійснений. Мелія ж заявляє, що справжня мета його арешту – «ізолювати його від політичних процесів».

Союзники занепокоєні і вимагають діалогу, а не застосування сили

Ці дії відразу викликали критику західних союзників Грузії, зокрема Європейського союзу й НАТО, до яких Тбілісі прагне вступити.

Посол ЄС у Грузії Карл Гартцелль застеріг, що «гору бере логіка ескалації», і «політична криза поглиблюється».

«Усі сторони мають засвідчити відповідальність і взяти близько до серця найкращі інтереси країни і грузинського народу. Не можна облишити зусилля з метою знайти спільну позицію», – написав він у твітері.

Заступник генерального секретаря НАТО з політичних питань Джеймз Аппатурай, який також є спецпредставником у справах Кавказу і Центральної Азії, так само заявляє, що в Північноатлантичному союзі «уважно стежать за подіями в Грузії».

«Затримання голови великої опозиційної партії глибоко непокоїть. НАТО очікує, що Грузія, як країна-партнер і країна, що прагне вступу, буде дотримуватися євроатлантичних демократичних стандартів, для досягнення і дотримання яких вона так тяжко працювала. Це означає й подолання політичних розбіжностей через діалог і уникнення поляризаційних риторики й дій», – написав він у фейсбуці.

Занепокоєння подіями в Тбілісі, засудження насильства з боку влади і заклики до обох сторін до стриманості й діалогу висловила вустами своїх міністрів закордонних справ або послів і низка західних країн. Серед них, зокрема, Велика Британія, Польща, Литва, Латвія, Естонія.

Та з найрізкішою заявою виступило посольство США в Грузії, яке висловило не тільки глибоке занепокоєння рішенням влади затримати голову великої опозиційної партії, а й застереження.

«Ми шкодуємо, що заклик США й інших міжнародних партнерів до стриманості й діалогу був проігнорований. Ми стривожені риторикою керівництва Грузії, яка веде до поляризації в час кризи. Сила й агресія – це не вихід для подолання політичних розбіжностей у Грузії», – заявили в посольстві США.

І наголосили: «Сьогодні Грузія відступила назад на своєму шляху до того, щоб стати міцнішою демократією в євроатлантичній родині держав».

Владна партія відкидає критику, але й у ній є незгодні

Владна «Грузинська мрія» всю критику відкидає. Як заявив, зокрема, голова партії Іраклі Кобахідзе, «наші міжнародні партнери дуже швидко переконаються в тому, що шлях до зменшення політичної поляризації проходить через непохитний захист честі держави і реалізацію принципів правової держави і верховенства права».

За його словами, які наводить агентство «Новини-Грузія», «поляризацію визначає не перебування у в’язниці так званих політиків, а перебування в політиці злочинців». Останнє зі слів Кобахідзе, про «злочинця», стосується Мелії – без вироку суду, який міг би встановити його можливу провину або спростувати її.

Іраклі Кобахідзе став головою «Грузинської мрії» 16 січня 2021 року. Він не вагається назвати політичного супротивника «злочинцем» без вироку суду


Іраклі Кобахідзе став головою «Грузинської мрії» 16 січня 2021 року. Він не вагається назвати політичного супротивника «злочинцем» без вироку суду

Але й у владній партії немає одностайності. Один із найвідоміших її діячів Ґіорґі Квірікашвілі, який був прем’єром уряду «Грузинської мрії» в 2015–2018 роках, виступає з вимогою негайно звільнити Мелію з ув’язнення – при цьому далі критикуючи його партію «Єдиний національний рух». Інакше, застерігає він, Грузія відступить назад і зійде з траєкторії руху до гідного місця в родині демократичних західних країн.

Також до діалогу і «нормальних цивілізованих стосунків» між політичними супротивниками закликав один із лідерів «Грузинської мрії», мер Тбілісі Каха Каладзе.

Опозиція обіцяє нові протести і ставить намети

І, звичайно ж, критикує ув’язнення Мелії і грузинська опозиція. У цьому його партію «Єдиний національний рух» підтримують і інші опозиційні політичні сили. Як і представники Заходу, вони висловлюють думку, що цей крок може зупинити шлях Грузії до європейської і євроатлантичної інтеграції.

Демонстрація на підтримку Ніки Мелії в Тбілісі, 23 лютого 2021 року


Демонстрація на підтримку Ніки Мелії в Тбілісі, 23 лютого 2021 року

Опозиція анонсує масову акцію протесту в Тбілісі на п’ятницю, 26 лютого. А тим часом уже нині до тисячі людей, як повідомляють, вийшли на демонстрацію в столиці, близько пів тисячі – в місті Батумі. Вони вимагали негайно звільнити Мелію, а також повторювали головну вимогу опозиції – нові позачергові парламентські вибори.

Намет прихильників Ніки Мелії


Намет прихильників Ніки Мелії

У Тбілісі демонстранти також символічно перекривали центральний проспект Руставелі і встановили намет перед будівлею парламенту, що стоїть на ньому. Лідери опозиції назвали встановлення намету «символічним актом», дехто з них заявив, що має намір залишитися там на ніч, бо протест, кажуть вони, має стати постійним. Тим часом у Грузії через коронавірусну пандемію діє обмеження: перебувати на вулиці з 21-ї до 5-ї години заборонено.

Поліція чергувала поруч, але в дії демонстрантів не втручалася


Поліція чергувала поруч, але в дії демонстрантів не втручалася

Як повідомляють, наразі поліція не реагувала на ці намети, хоча минулих вихідних таку спробу припинили, тоді кількадесят активістів затримали.

Чи настане примирення?

Але під вечір прем’єр Ґарібашвілі таки виступив із заявою, в якій закликав до «реального діалогу» між владою й опозицією, щоб «говорити не про те, що нас роз’єднує, а те, що нас об’єднує», бо, як він сказав, «сьогодні не час роз’єднання – сьогодні час об’єднання».

За його словами, треба «разом потурбуватися про зміцнення нашої державності й незалежності, демократичної системи, подолання економічних і соціальних проблем, інтеграції Грузії в Євросоюз і НАТО».

Іраклі Ґарібашвілі вже бував прем’єр-міністром, а останнім часом був міністром оборони. Його вважають за «яструба» в лавах «Грузинської мрії»


Іраклі Ґарібашвілі вже бував прем’єр-міністром, а останнім часом був міністром оборони. Його вважають за «яструба» в лавах «Грузинської мрії»

Лише за кілька годин до цього, невдовзі після затримання Мелії, Ґарібашвілі виступав із заявою цілком іншої тональності. Ще вдень він говорив про дії «героїчної поліції» при затриманні опозиціонера, які, за його словами, відповідали «найвищим стандартам цивілізованих демократичних країн».

Як казав тоді прем’єр, він «пишається» цими діями поліції і дякує їй за те, що вона «захистила гідність нашої держави, стабільність нашої держави і ще раз нагадала всім про те, що ми – законослухняна держава».

Під час демонстрації на підтримку Ніки Мелії в Батумі, 23 лютого 2021 року


Під час демонстрації на підтримку Ніки Мелії в Батумі, 23 лютого 2021 року

На його нові слова вже відгукнулися в «Єдиному національному русі». Як сказав представник партії Заал Удумашвілі, якого цитує агентство «Грузія-онлайн», вечірня заява прем’єра з закликом до діалогу «цинічна».

За словами опозиціонера, «ми готові сісти за стіл переговорів, але за умови, що Ніка Мелія буде сидіти на одному з боків столу цього діалогу – це одна з головних умов».

Що сталося 2019-го і пізніше

Ніку Мелію обвинувачують в організації насильницьких протестів, що спалахнули біля будівлі парламенту майже два роки тому, влітку 2019-го. Ті заворушення спричинило, серед іншого, рішення парламентаря з Росії, який прибув із візитом, всістися в крісло спікера парламенту Грузії під час зустрічі групи політиків із переважно православних за вірою країн.

Тоді внаслідок сутичок у ніч із 20 на 21 червня 2019 року понад 200 людей потерпіли, десятки були затримані, хоча потім їх відпустили. Мелія й його прихильники заявляють, що акція була стихійною і не мала організаторів, а опозиційні політики були на ній як рядові учасники.

Під час сутичок Тбілісі в ніч із 20 на 21 червня 2019 року


Під час сутичок Тбілісі в ніч із 20 на 21 червня 2019 року

Та ще однією причиною тих протестів стали звинувачення опозиції в тому, що виборча система країни була розроблена так, щоб надавати перевагу «Грузинській мрії».

У березні 2020 року, по довгих місяцях переговорів у Тбілісі, які то зривалися, то починалися знову, з участю представників США і ЄС, «Грузинська мрія», «Єдиний національний рух» і інші партії дійшли згоди щодо реформи системи.

І 31 жовтня 2020 року, поміж додаткових проблем через пандемію COVID-19 і ознак політичної роздробленості, країна провела перші парламентські вибори за реформованою системою.

І «Грузинська мрія» знову здобула більшість.

Міжнародні оглядачі заявили, що вибори були змагальними і що «загалом засадничих свобод було дотримано», хоча вони й згадали про численні твердження про тиск на виборців.

Та «Єдиний національний рух» і інші, менші опозиційні партії забили на сполох. Відтоді вони бойкотують роботу парламенту, відмовляючись брати в ній участь і накручуючи напруженість.

Наразі зі 150 місць реально заповнені 96: 90 набрала сама владна «Грузинська мрія», ще шість дали дві малі опозиційні партії, які відмовилися від бойкоту. Партії, представлені ще 54 депутатами, заявляють, що продовжують відмовлятися від участі в роботі парламенту, майже всі вони також відмовилися від своїх мандатів.