newspaper.com.ua

Просто ще один сайт на WordPress

Чи буде «військовий переворот» у Вірменії?

У Вірменії напружилася ситуація: до вимог опозиції про відставку прем’єр-міністра Нікола Пашиняна, які посилилися останніми днями, долучилися Збройні сили – з заявою про це виступило керівництво Генерального штабу. Пашинян називає це «спробою військового перевороту».

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян вивів на вулиці столиці Єревану своїх прихильників. Його супротивники, понад півтора десятка політичних сил, – теж влаштували демонстрації. Сторони мітингували на різних площах у центрі міста.

Пашинян вимагав від армії «займатися охороною кордону», заявивши, що «наказує» їм це, хоча й не має на те повноважень. Опозиція підтримала заяву Генштабу і з новою силою вимагала відставки прем’єра і його уряду.

Коли прихильники Пашиняна проходили до місця свого мітингу повз зібрання опозиції, сталися невеликі сутички.

Мітинг прихильників прем’єра закінчився спокійно – його черговою обіцянкою покласти край «оксамитові»: під цим у Вірменії розуміють м’яке ставлення до корупції і корупціонерів часів попередньої влади країни.

Відтак Пашинян закликав учасників піти ходою одним із проспектів – який веде з центру Єревану в бік, прямо протилежний тому, де збиралася опозиція.

А от опозиціонери рушили до будівлі парламенту, перекривши при цьому рух проспектом Маршала Баграмяна, на якому вона розташована, – однією з головних транспортних артерій міста. Вони вимагали термінового скликання позачергової сесії парламенту, але це опозиції не вдалося.

Намети прихильників опозиції біля будівлі парламенту, 25 лютого 2021 року


Намети прихильників опозиції біля будівлі парламенту, 25 лютого 2021 року

Опозиціонери заявляють, що їхній нинішній протест безстроковий, і встановили на вулиці намети, щоб залишитися там на ніч. Поліція тим часом посилила своє оточення будівлі парламенту.

Генштаб Збройних сил приєднався до вимог опозиції

Ситуація в країні загострилася по тому, як уранці Генеральний штаб приєднався до вимог опозиції, оприлюднивши колективну заяву чільних командувачів про це. Вона вочевидь стала відповіддю на рішення Пашиняна попереднього дня, 24 лютого, звільнити першого заступника начальника Генштабу Тірана Хачатряна – указ про це звільнення на пропозицію прем’єра тоді відразу підписав президент Вірменії Армен Сарґсян.

Після заяви Генштабу Пашинян заявив, що звільняє і начальника Генштабу Оніка Ґаспаряна. Як сказав прем’єр своїм прихильникам на мітингу, або президент має підписати указ про це звільнення, або Ґаспарян має сам піти в відставку.

Нікол Пашинян із прихильниками під час ходи Єреваном, 25 лютого 2021 року


Нікол Пашинян із прихильниками під час ходи Єреваном, 25 лютого 2021 року

Тим часом Генеральний штаб виступив із другою заявою, в якій підтвердив свою вимогу: відставка прем’єра Пашиняна і всього уряду країни.

Із заяв військових не ясно, чи ладні вони вдатися до сили, щоб домогтися виконання цієї вимоги.

Міністерство оборони Вірменії, зі свого боку, відповіло на заклики прем’єра до війська «займатися своїми справами» і захищати кордони країни: за словами міністерства, Збройні сили надійно захищають кордони, а армія – «аполітична структура», і намагання втягнути військо в будь-який політичний процес неприпустимі. Але конкретного ставлення міністерства до заяви Генштабу висловлено не було.

В апараті президента Вірменії при цьому не дали прямої відповіді, чи Сарґсян погодиться підписати указ про відставку начальника Генштабу. Там, із одного боку, нагадали, що голова держави, за Конституцією, має на розгляд рішення три дні, а з іншого, заявили, що, враховуючи нинішню ситуацію, звільнення начальника Генштабу не буде просто «черговою кадровою перестановкою», хоча досі президент не мав заперечень проти кадрових пропозицій прем’єра.

Крім того, в апараті президента наголосили, що голова держави «не підтримує жодної політичної сили» і ніхто не має втягувати його в політичні процеси чи чинити на нього тиск.

У цій заяві ніяк не дали знати, яке може бути рішення Сарґсяна.

Заклики до стриманості – і до відставки Пашиняна

Силові структури закликають сторони протистояння дотримуватися правопорядку, не здійснювати провокації і не відповідати на них, і попереджають, що будуть реагувати на порушення законності. З такими заявами виступили, зокрема, Служба національної безпеки (головна спецслужба країни) і поліція Вірменії.

Із закликами до стриманості виступають і політичні сили країни – але більшість їх повторюють свою вимогу відставки прем’єра і всього уряду.

Представники і прихильники 17 опозиційних партій мітингували з вимогами відставки прем’єра на площі Свободи, неподалік якої починається проспект Маршала Баграмяна


Представники і прихильники 17 опозиційних партій мітингували з вимогами відставки прем’єра на площі Свободи, неподалік якої починається проспект Маршала Баграмяна

Виступила з таким закликом і Вірменська апостольська церква, провідна релігійна сила країни. В її заклику немає нині такої вимоги. Але оглядачі нагадують, що в попередніх заявах ця церква теж закликала до відставки Пашиняна.

Причиною суперечки прем’єр-міністра, який у Вірменії є фактично головним керівником країни (президент хоч і є верховним головнокомандувачем, та має лише обмежені повноваження), і військових, як стверджують засоби інформації, стала суперечка навколо недавніх слів Пашиняна. Він днями поставив під сумнів ефективність російських оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер», які Росія свого часу продала Вірменії. Але перший заступник начальника Генштабу відкинув його критику (а ще це викликало болісну реакцію в Росії, яка вважає «Іскандери» за один зі своїх найпередовіших зразків озброєнь).

Міжнародні реакції: теж заклики до стриманості

На останні події в Вірменії відгукнулися кілька іноземних держав. Зокрема, в Росії Міністерство закордонних справ заявило, що вони є внутрішньою справою Вірменії. Те саме сказав і речник Кремля Дмитро Пєсков, який назвав Вірменію «дуже важливим і близьким союзником» Росії на Кавказі і закликав усіх до спокою.

Але, за повідомленнями, ситуацію в Вірменії посадовці країни обговорювали з посадовцями Росії. Такі телефонні розмови провели міністри закордонних справ двох країни Ара Айвазян і Сергій Лавров, а також міністри оборони Вагаршак Арутюнян і Сергій Шойгу.

А ввечері російські засоби інформації повідомили й про телефонну розмову Нікола Пашиняна і президента Росії Володимира Путіна. Як поінформував про цю розмову Пєсков, Путін висловився за стриманість і «збереження порядку і спокою в Вірменії і врегулювання ситуації в межах закону».

У вірменській версії повідомлення про цю розмову додали момент, якого немає в версії російській: якщо вірити інформації з офіційного Єревану, Путін також «висловив підтримку законній владі Вірменії». В інформації з Москви ці слова відсутні.

Нікол Пашинян виступає перед прихильниками в центрі Єревану


Нікол Пашинян виступає перед прихильниками в центрі Єревану

У Туреччині ж, яку Вірменія сприймає як свого політичного супротивника, натомість заявили, що засуджують «спробу військового перевороту» в Вірменії, фактично повторивши формулювання Пашиняна. Але речник президента Туреччини Ібрахім Калин виступив при цьому від свого імені як турецького держслужбовця, а не від імені голови своєї держави.

Азербайджан, який став для Вірменії прямим воєнним противником у війнах за Нагірний Карабах, відреагував різко: як заявив його президент Ільгам Алієв, до такого «жалюгідного стану» довели Вірменію її керівники – і попередні, яких він назвав «хунтою», і нинішній уряд.

Європейський союз, зі свого боку, закликав дотримуватися спокою, уникати подальшої ескалації й вирішувати політичні розбіжності мирним шляхом. Речник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано нагадав, що в Вірменії, відповідно до її Конституції, Збройні сили мають дотримуватися нейтралітету в політичних питаннях.

У союзі НАТО, для якого Вірменія є одним із партнерів, хоча й не прагне вступу, заявили майже дослівно те саме. Важливо уникати слів чи дій, що можуть призвести до подальшої ескалації, а всі політичні розбіжності мають вирішуватися мирним і демократичним шляхом, відповідно до Конституції Вірменії, мовиться в заяві речниці НАТО Оани Лунджеску.

Зі ще однією схожою заявою виступило посольство США в Єревані: воно теж закликало всі сторони протистояння в Вірменії до спокою, стриманості і ослаблення напруженості без насилля. США також наголосили на «важливості демократичних інститутів і процесів для врегулювання політичних процесів шляхом діалогу».

Також до мирних дій без насильства закликали супротивні сторони в Вірменії в Організації з безпеки і співпраці в Європі – з такою заявою виступила нинішня голова ОБСЄ, міністерка закордонних справ Швеції Анн Лінде.

І, нарешті, вже пізно ввечері за місцевим часом на події відреагували і в Організації Об’єднаних Націй. Там так само висловили велике занепокоєння й закликали, зокрема, до всеохопного діалогу для деескалації напруженості й вирішення політичних суперечностей, сказав речник генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік.

Учасників протесту проти уряду стримувала поліція


Учасників протесту проти уряду стримувала поліція

Нинішні протести з вимогою відставки Пашиняна почалися відразу після підписання в листопаді 2020 року мирної угоди з Баку щодо Нагірного Карабаху, яка завершила 44-денну війну за цей сепаратистський регіон Азербайджану. Останніми днями ці протести активізувалися.

Супротивники Пашиняна звинувачують його в зраді національних інтересів. Пашинян, у свою чергу, каже, що підписав угоду, бо іншого виходу не мав.