newspaper.com.ua

Просто ще один сайт на WordPress

Китай заявив про подолання бідності. Як це вдалося

Друга економіка світу оголосила, що повністю викоренила крайню бідність. Однак бідність – відносне поняття, як і критерії її оцінки.

 

Влада Китаю заявила про повну перемогу над крайньою бідністю. З такими досягненнями Китай створив ще одне “диво, яке увійде в історію”, сказав голова КНР Сі Цзіньпін.

 

Це вдалося зробити завдяки “зусиллям Комуністичної партії Китаю і китайського народу”. Корреспондент.net розповідає про заходи, які приймала китайська влада.

 

 

Ще одне китайське диво

 

Китай здобув повну перемогу в боротьбі з бідністю, заявив голова КНР Сі Цзіньпін на урочистих зборах у Пекіні.

 

“Завдяки спільним зусиллям Комуністичної партії Китаю і китайського народу ми здобули повну перемогу в боротьбі з бідністю. Злидні в регіональному масштабі подолані”, – сказав глава держави.

 

За вісім років правління Сі Цзіньпіна зі стану бідності були виведені 98,99 мільйона жителів сільської місцевості, 832 повіти і 128 тисяч сіл.

 

“З абсолютною убогістю покінчено, скоєно ще одне історичне диво!”, – заявив китайський лідер, зазначивши, що цього вдалося досягти напередодні 100-річчя від дня заснування Компартії Китаю.

 

На це потрібні були чверть трильйона доларів. Гроші пішли, в основному, на великі промислові, транспортні та інфраструктурні проекти в бідних провінціях, які раніше жили за принципом натурального господарства.

 

Сільгосппродукції вистачало тільки на власні потреби. Тепер там створені текстильні фабрики та інші підприємства, з’явилися нові робочі місця.

 

Всього з кінця 1970-х років, коли в Китаї почалися відповідні реформи, з убогості вивели 770 мільйонів сільських жителів, якщо вважати відповідно до нинішньої межі бідності в КНР, додає агентство Синьхуа.

 

За словами директора Світового банку в Китаї Мартіна Райзера, на частку цієї країни припадає три чверті глобального скорочення бідності.

 

У 2000 році коефіцієнт бідності (відсоток населення, що живе нижче за встановлену в країні межу бідності) в КНР становив майже 50, а в 2019 році – 0,6, повідомляє Світовий банк.

 

 

Однак деякі експерти в області глобальної політики, на яких посилається агентство Reuters, вважають, що Китай встановив низьку планку у визначенні бідності.

 

У сільських районах убогістю вважається рівень доходів менше чотирьох тисяч юанів на рік (620 доларів), тобто, близько 1,69 долара в день. Це можна порівняти з граничним значенням Світового банку в розмірі 1,9 долара в день.

 

Уряд Китаю веде боротьбу з бідністю уже кілька десятиліть: ідея побудови суспільства “сяокан” (“суспільства середньої заможності”) вперше була озвучена в 1979 році “архітектором китайських реформ” Ден Сяопіном. Саме побудова суспільства середньої заможності ставилася кінцевою метою модернізації Китаю.

 

У 2002 році черговий з’їзд Компартії Китаю поставив за мету завершити “всебічне будівництво суспільства середньої заможності” до 2020 року. На той момент Сі Цзіньпін займав пост секретаря парткому провінції Чжецзян.

 

Після приходу до влади в 2012 році він проголосив боротьбу з бідністю одним з пріоритетів національної політики.

 

Китай підійшов до проблеми системно. У програму викорінення бідності увійшли прокладання сучасних доріг, ліній електропередачі та зв’язку в найбільш віддалені райони країни для підвищення їх транспортної доступності.

 

Також відбувалося переселення мільйонів людей з важкодоступних районів. Були введені субсидії, в сільську місцевість залучався бізнес для створення робочих місць.

 

Крім того, китайська влада проводила спеціальні курси навчання та перепідготовки фермерів для ведення сучасного господарства і залучення в торговельну діяльність.

 

Будувалися школи, технікуми та інші навчальні заклади в малозабезпечених районах з безкоштовним доступом дітей і молоді до освіти.

 

Свою роль зіграли і розвиток електронних торговельних майданчиків, і взагалі нові технології. У Китаї, кажуть, навіть звичайна бабуся, яка торгує на вулиці зеленню, зможе прийняти оплату по QR-коду.

 

В останні роки Китай прийняв рішення про звільнення від податків цілих категорій населення. В країні існує так званий “неоподатковуваний мінімум” – близько п’яти тисяч юанів на місяць (близько 22 тисяч гривень). Крім того, від податків звільнені багато малих і середніх підприємств.

 

Економічним зростанням Китай зобов’язаний і Заходу, який почав активно інвестувати в країну, зазначив завідувач сектором економіки і політики Китаю Центру азіатсько-тихоокеанських досліджень ІСЕМВ РАН Сергій Луконін.

 

“У Китаї було дуже багато критично бідних людей і жебраків, які були готові працювати за копійки на практично нульових видах виробництва. Коли склалася сприятлива обстановка в світовій економіці, розвивалася глобалізація, в країну потекли інвестиції, були перенесені виробництва, тому що китайці зазвичай працювали”, – цитує його Коммерсант.

 

Китай для себе встановив межу бідності, яка дорівнює, приблизно, 2,25 долара в день. Пекін критикують за те, що такі цифри зазвичай застосовується для країн, які переходять від бідності до середнього рівня розвитку, наприклад, в Ефіопії або Індії, а Китай за багатьма параметрами вважається країною вже середнього рівня доходу.

 

Відзначимо, що в кінці 2020 року аналітики британського Центру економічних і бізнес-досліджень заявили у своїй доповіді, що завдяки пандемії економіка Китаю обжене американську в 2028 році – на п’ять років раніше, ніж прогнозувалося раніше.

 

Як відзначають британські аналітики, Китай набагато краще переніс пандемію, і економіка країни відновлюється швидше, ніж американська.