newspaper.com.ua

Просто ще один сайт на WordPress

Неспроможність Навального відмовитися від націоналістичного минулого може підірвати його підтримку

МОСКВА – Замах на вбивство зробив Олексія Навального – лідера російської опозиції, якого взяла на лікування канцлерка Анґела Меркель і який співпрацював із передовими західними виданнями у розслідуванні свого майже смертельного отруєння, у якому він звинувачує Кремль – всесвітньо визнаним дисидентом. Однак, його критикують на Заході за «націоналістичні вислови».

Олексій Навальний, людина, яка понад десятиліття бореться із президентом Росії Володимиром Путіним, викриває корупцію серед російських високопосадовців, отримуючи широку підтримку в Росії та викликаючи час від часу хвилі антиурядових протестів, зіштовхнулася із критикою як всередині країни, так і за кордоном, за націоналістичні вислови, від яких він не раз відмовлявся відмежуватися.

Amnesty виключила Навального зі списку «в’язнів сумління»

23 лютого відома міжнародна правозахисна організація Amnesty International виключила Навального зі списку «в’язнів сумління» (люди, яких переслідують і часто ув’язнюють за мирне висловлювання своїх політичних поглядів – ред).

Amnesty стверджує, що Навальний – ув’язнений за те, що він та його прихильники називають сфабрикованими звинуваченнями з метою позбавити його можливості говорити – не підпадає під їхні критерії через попередні заяви, які моніторингова група з прав людини сприйняла як такі, що переходять «межу підтримки ненависті».

Нещодавній перегляд Amnesty справи Навального, який став об’єктом підвищеної уваги через зв’язок із російськими націоналістами та заяви, що сприймаються як расистські та ксенофобські, був викликаний хвилею скарг, що скидаються на частину «скоординованої кампанії» із метою дискредитації його після визнання «в’язнем сумління» у січні 2021 року.

Співробітник Amnesty на умовах анонімності розповів російським ЗМІ, що дописи про Навального у твіттері ( зараз це твіт уже заблокований – ред) авторства перекладачки Каті Казбек, яка живе у США, де зібрані приклади неприйнятних коментарів його авторства, були надіслані електронними листами до організації.

Казбек, чиє справжнє ім’я – Катерина Дубовицька, сказала Радіо Свобода, що «ніколи не спілкувалася ні з ким, пов’язаним з Amnesty International».

Amnesty наполягає, що переслідування Навального є політично мотивованим, та стверджує, що нещодавнє рішення «не змінює прагнення боротися за його негайне визволення». Але це рішення, викликане жорсткими критеріями, викликало широку критику та пролило світло на можливі переконання критика Кремля.

Навальний: «Хотим быть русскими в России»

Багато уваги фокусується на безумовній підтримці Навальним націоналістичних рухів наприкінці 2000-х, включно з його появами на Російських маршах – щорічній події, яка збирає ультранаціоналістів усіх видів у Москві, але яка останніми роками значно зменшилася у масштабі.

У відповідь ліберальна партія «Яблоко» виключила Навального зі своїх рядів.

Під вивіскою нової групи «Національний російський ліберальний рух» у 2007 році Навальний публікував відео на YouTube, називаючи себе «справжнім націоналістом» та пропагуючи погано приховану ксенофобію.

В одному відео Навальний постає у костюмі стоматолога, а кадри з мігрантами перемежовуються його тезами про очищення ротової порожнини.

«Я рекомендую повну очистку, – каже він. – Усе на нашому шляху повинно бути ретельно, але рішуче очищено за допомогою депортації».

У подальші роки Навальний на публіці пом’якшив свою риторику, але продовжив підтримку консервативної імміграційної політики, виступивши напередодні президентських виборів 2018 року, до яких його не допустив Кремль, за впровадження візового режиму з країнами Центральної Азії, які є основним джерелом робочих мігрантів у Росії.

Він також виступав проти «ісламізму» у своєму блозі щонайменше до 2015 року.

Навальний не раз заявляв у інтерв’ю, що не жалкує про свої попередні коментарі чи відео, і припустив, що його можливість залучити і лібералів, і націоналістів є його перевагою як політика.

У 2000-х деякі російські опозиційні діячі бачили у вільному союзі з етнонаціоналізмом, маргіналізованим усе більш централізованою системою, спосіб закріпитися у політиці і в результаті створити об’єднаний рух проти Путіна, який також називав себе націоналістом та грав на ностальгії за Радянським союзом.

У 2011 та 2012 роках, наприклад, у широкій хвилі протестів проти правління Путіна брали активну участь саме націоналісти.

Олексій Навальний виступає на акції російських націоналістів «Русский марш».Москва, Росія. 4 листопада 2011 року


Олексій Навальний виступає на акції російських націоналістів «Русский марш».Москва, Росія. 4 листопада 2011 року

Навальний натякнув на цю ідею в інтерв’ю із польським журналістом Адамом Міхніком, яке стало частиною книги, опублікованої російською мовою під назвою «Міхнік. Навальний. Діалоги» у 2015 році.

«Основа мого підходу – треба спілкуватися із націоналістами та вчити їх, – сказав Навальний. – Я вважаю, що дуже важливо пояснювати їм, що проблема нелегальної міграції не вирішується побиттям мігрантів, але іншими, законними способами: поверненням до змагальності на виборах, яка допоможе нам позбутися негідників та крадіїв, які багатіють від нелегальної імміграції».

Останнім часом політична активність Навального схиляється до лівого спектру, оскільки борець із корупцією підтримує створення нових профспілок та обіцяє допомогти російським робітникам отримати вищі зарплати після років падінь реальних зарплат.

«Я не бачу суперечностей між підтримкою профспілок із одночасними вимогами візового режиму для мігрантів з Центральної Азії», – сказав він німецькому виданню Der Spiegel, коли відновився після серпневого отруєння.

Інформаційна війна проти Навального

Прокремлівські медіа роками розповідали про націоналістичне минуле Олексія Навального і розгорнули кампанію із дискредитації його та його союзників перед протестами, які поширилися після його арешту 17 січня після прибуття з Берліну до московського аеропорту Шереметьєво.

2 лютого Навального ув’язнили на два роки та вісім місяців за порушення умовно-дострокового звільнення виїздом за кордон на лікування.

Державне телебачення Росії дискредитувало його, розповідаючи, що він неонацист. Порівняння його з Гітлером мало місце на урядових телеканалах та лекціях для студентів. Більшість таких заяв перебільшують заяви Навального або перекручують епізоди з його минулого з метою очорнення його імені.

Але його противники отримали підґрунтя для цього.

Суперечливі відео та заяви Навального досі є у відкритому доступі в інтернеті, включно з відео 2007 року.

Співробітники його Фонду боротьби з корупцією не змогли одразу відповісти на запит про коментар для цієї статті.

Але Леонід Волков, який очолює мережу регіональних штабів Навального в Росії, раніше цього місяця розповів виданню New Yorker, що Навальний продовжує підтримувати діалог з російськими націоналістами, і хоча він шкодує про відео 2007 року про депортацію мігрантів, однак він не видалив його з YouTube, «бо це історичний факт».

Леонід Волков


Леонід Волков

Кінцевою метою Навального, припускає Волков, є нарощення опозиції до Путіна в Росії до критичної маси.

«Він вважає, що якщо не спілкуватися з тими людьми, які ходять на ці марші, вони усі стануть скінхедами, – каже Волков. – Але якщо з ними розмовляти, то є можливість переконати їх, що їхній справжній ворог – Путін».

Читайте ще:

Втома від Кремля: що Євросоюз буде робити з Росією?

Як друг Путіна Аркадій Ротенберг став найбільшим власником санаторіїв в Криму