newspaper.com.ua

Просто ще один сайт на WordPress

Розстріли на Інститутській і арешт Януковича. Як розслідуються справи Майдану?

Слідчі та правоохоронні органи активізуються з наближенням чергової річниці трагічний подій на вулиці Інститутській у Києві, коли були вбиті кількадесят учасників Революції гідності. ДБР спрямувало до суду перший обвинувальний акт за результатами заочного розслідування. Тим часом в ОГПУ заявляють, що у 2020 році допомагали оголошувати підозри у справах Майдану втричі краще, ніж попереднього року. Натомість постраждалі та адвокати, як і раніше, нарікають на неквапливість як розслідувань, так і судових розглядів, пов’язаних із протестами 2013–2014 років.

За кілька днів до сьомих роковин розстрілів майданівців на Інститутській слідчі Державного бюро розслідувань під процесуальним керівництвом прокурорів Офісу генерального прокурора спрямували до суду перший обвинувальний акт у одній зі справ Майдану за наслідками заочного досудового розслідування.

Двох осіб, які перебувають у міжнародному розшуку, обвинувачують в участі у злочинній організації, у викраденні 21 січня 2014 року та катуванні учасників Революції гідності Ігоря Луценка та Юрія Вербицького, в умисному вбивстві останнього, а також у незаконному перешкоджанні проведенню демонстрацій. Раніше у цій справі були затримані двоє інших підозрюваних, які нині перебувають під арештом.

Слідство пішло на спеціальну процедуру, оскільки більшість викрадачів і убивць Вербицького перебувають поза досяжністю українського правосуддя, зазначає у коментарі Радіо Свобода потерпілий у справі, громадський діяч Ігор Луценко. Втім, процедура лишається надто складною і недосконалою, що уповільнює розслідування майданівських справ, яких можна нарахувати понад 350. Адже багато хто з фігурантів цих справ втік за кордон, здебільшого в Росію, зауважує Луценко.

Юрій Вербицький був викрадений разом з Ігорем Луценком 21 січня 2014 року і вбитий після катувань


Юрій Вербицький був викрадений разом з Ігорем Луценком 21 січня 2014 року і вбитий після катувань

Достатньо активно велася робота з протидії слідству – це, безпосередньо, підкуп прокурорів

«В цілому перспектива така, що більшість залишаться «поза кадром». Тут є і об’єктивні причини, перш за все Росія, куди вони повтікали. Є і суб’єктивні причини: частину «відмазали», частина просто лишилася через непрофесійність і лінощі. Загалом достатньо активно велася робота з протидії слідству – це, безпосередньо, підкуп прокурорів. У моїх викрадачів є адвокат, який раніше працював прокурором у цій справі. Результат не нульовий, до підручників історії буде що записати, але в цілому покараних надзвичайно мало.

Але ця влада показала якийсь результат, який робить її не гіршою за попередню. Системна проблема залишається у тому, що слідчі ніяк не можуть дотягнутися до правоохоронців у моїй справі, як і в інших. Ми бачимо, що якщо правоохоронець не розстрілював майданівців у всіх на очах, то, скоріш за все, у майданівських справах його не будуть чіпати. Замовники, найвища ланка, також лишаються поза кадром», – каже Луценко.

Тим часом у Верховній Раді вже у четвер, 18 лютого, мають розглянути проєкт закону, що передбачає спрощення процедур спеціального (заочного) досудового розслідування.

Запропоновані зміни до закону є також не досконалими, але, принаймні, прибирають норми що змушували слідство доводити у суді, що фігурант перебуває у міжнародному розшуку, зазначає у коментарі Радіо Свобода один з адвокатів родичів загиблих учасників Революції гідності Віталій Титич.

Втім, за словами адвоката, більшість справ Майдану вже розслідувані і затягуються на стадії судового розгляду. Кримінальні провадження за ключовими епізодами передавалися до суду у 2015–2016 роках, але сьогодні ці провадження перебувають у зародковому стані, наголошує Титич. Відтак, зауважує адвокат, шляхом нездійснення правосуддя знищуються результати розслідування.

Після передачі до ДБР розслідування фактично не здійснюється. Там завершуються певні напрацювання, реалізуються шляхом передачі до суду

«Те, що відбувається із «справами Майдану», дуже тісно прив’язане до соціально-політичної обстановки в Україні. Не люблю цього слова, але є такий момент – реванш. Це виражається у тому, що попередня влада, умовно кажучи, брала на себе зобов’язання, клала руку на серце, казала, що це справа честі щось там довести, вона політично була зобов’язана, щось там імітувати щодо розслідування. Сьогоднішнє угрупування прийшло, прямо сказавши, що ніхто нікому нічого не винен. Відповідно, все це відобразилося як на судових розглядах, так і на процедурі розслідування.

Після знищення управління спеціальних розслідувань, яке здійснювало розслідування справ, пов’язаних із протестними акціями 2013–2014 років, і, відповідно, злочинів, скоєних під час їхнього проведення, після цього процесу і передачі так званої до ДБР, розслідування фактично не здійснюється. Там завершуються певні напрацювання, реалізуються шляхом передачі до суду. Це важко назвати процедурою розслідування. Фактично воно згорнуте і знищене повністю. Знищена концепція. Це найголовніше. Вона була знищена ще попереднім генеральним прокурором. Загальна концепція, відповідно до якої всі ці злочини взаємопов’язані однією стратегією, одним умислом, однією ціллю організаторів цих злочинів і здійснені злочинною організацією, створеною Януковичем – вся ця концепція була відкинута. Відповідно, перспективи розслідування після цього стали примарними», – зауважує Титич.

Революція гідності. Київ, майдан Незалежності, 19 лютого 2014 року


Революція гідності. Київ, майдан Незалежності, 19 лютого 2014 року

У 2020 році за процесуального керівництва прокурорів повідомлено про підозру у справах Майдану 42 особам, що втричі більше, ніж у 2019 році, серед них 24 працівники органів внутрішніх справ, троє прокурорів, п’ятеро суддів, десятеро цивільних осіб, заявила генеральний прокурор України Ірина Венедиктова.

Загалом від початку розслідування справ Майдану, за її словами, прокурори скерували до 110 обвинувальних актів стосовно 206 осіб. Вже набули законної сили обвинувальні вироки стосовно 21 особи.

Водночас, за процесуального керівництва прокурорів обласних прокуратур, у майданівських справах до суду спрямовано 106 обвинувальних актів стосовно 123 осіб. Обвинувальні вироки отримали 24 особи.

Крім того, прокурори здійснюють процесуальне керівництво у 60 кримінальних провадженнях, що охоплюють понад 4300 епізодів правопорушень, а у судах першої інстанції забезпечується підтримання публічного обвинувачення у 86 судових справах стосовно 176 осіб. При цьому, зауважує Ірина Венедиктова, прокурори опікуються як справами, де підозрюваними є правоохоронці, так і справами, де правоохоронці стали постраждалими.

Обрано запобіжний захід і цивільній особі, яка підозрюється у вчиненні вбивства співробітника спецпідрозділу міліції

«Наші прокурори нещодавно отримали перше рішення щодо заочного судового розгляду у справах Майдану. Ми одержали дозвіл суду на спеціальне судове провадження у справі за обвинуваченням «беркутівця» у перевищені влади та службових повноважень під час подій 1 грудня 2013 року біля Адміністрації президента України на вулиці Банковій у Києві.

Наголошу також, що в числі інших, обрано запобіжний захід і цивільній особі, яка підозрюється у вчиненні 20 лютого 2014 року на майдані Незалежності із використанням вогнепальної зброї вбивства співробітника спецпідрозділу міліції та військовослужбовця військової частини МВС України, а також замаху на життя військовослужбовця внутрішніх військ. Прокуратура за всебічне розслідування всіх подій Революції гідності», – наголошує Ірина Венедиктова.

Також вона нагадала, що за офіційною версією слідства, загиблими під час подій Революції гідності вважають 78 цивільних осіб і 13 правоохоронців, потерпілими у кримінальних провадженнях визнано 2000 людей.

До досягнень Офісу генерального прокурора, серед іншого, Венедиктова зараховує те, що за підозрою в узурпації влади та організації у період з 18 по 20 лютого 2014 року умисних вбивств, замахів на вбивства учасників масових акцій протесту в центрі Києва та терористичного акту судом ухвалено рішення про заочний арешт втікачів: експрезидента Віктора Януковича, колишнього голови СБУ Олександра Якименка, ексміністрів оборони Павла Лебедєва та внутрішніх справ Віталія Захарченка.

Законодавчі зміни позбавили прокуратуру слідчої функції. Відтак розслідування справ Майдану в 2020 році перейшло до Державного бюро розслідувань.