newspaper.com.ua

Просто ще один сайт на WordPress

Юлія Барабаш: термін «криптобанк». Ширма чи неминучий виток світової фінансової системи?

Швейцарія, Ліхтенштейн і Люксембург крокують попереду планети всієї і вперто не хочуть втрачати статус апологетів фінансового новаторства і надійності фінансових операцій у світі.

Так, DUKASCOIN став першим крипто-проєктом традиційного банку з усіма необхідними ліцензіями. Швейцарія на сьогоднішній день перебуває в процесі адаптації свого фінансового законодавства до криптовалютних операцій та інституцій.

Не пасуть задніх і Сінгапур з Китаєм: у першому криптовалюти істотно зміцнили свої позиції на законодавчому рівні протягом 2020 року — найбільший банк DBS анонсував запуск майданчика з продажу криптовалют.

Також платформа надаватиме можливість випуску забезпечених активами цифрових токенів і кастодіальний сервіс для зберігання цифрових активів, що свідчить про їх курс на створення повноформатного «криптобанку».

Ще в 2019 році в Китаї влада радикально змінила гнів на милість щодо криптовалют і оголосила про всебічну їх підтримку.

Міжнародні експерти вбачають у цьому стратегічне бажання Піднебесної витіснити міжнародних гегемонів — долар і Федеральну резервну систему США, а також вирішити давно наболіле питання інтернаціоналізації юаня.

Звісно, в обох азіатських країнах всі подібні операції підлягають жорсткому державному контролю і обов’язковому ліцензуванню учасників ринку.

«Банк» звучить солідно і вселяє більшу довіру, а криптобанк по суті – це інвестфонд

Але чи всі дотримуються таких високих стандартів на сьогодні?

Ні. І більше того, саме поняття «банк» — це навіть аванс, який служить «гачком» для залучення нових клієнтів, оскільки практично всі наявні криптобанки ще дуже далекі від традиційних фінансових установ у всіх аспектах: починаючи від портфеля послуг і закінчуючи легітимністю і регуляторними механізмами.

«Банк» звучить солідно і вселяє більшу довіру, а криптобанк по суті — це інвестфонд і звичайна криптовалютна платформа, яка бере на себе лише частину традиційних функцій: конвертацію валют, зберігання коштів, переведення в готівку, еквайринг і т.д. Однак сьогодні будь-яка платформа може називати себе як хоче, якщо її юрисдикція це дозволяє.

Перейду на реальні приклади: Sygnum і SEBA. Дві компанії, яким швейцарський фінрегулятор Finma видав тимчасові ліцензії на здійснення банківської діяльності та операцій з цінними паперами.

Досі сектору криптоактивів не вдавалося повністю переконати місцевий регулятор в тому, що він може безпечно і надійно інтегрувати криптосферу в світ традиційних фінансів. Групи Sygnum і SEBA, однак, довели, що це можливо.

Банк Sygnum навіть створив свій власний цифровий платіжний токен з опорою на швейцарський франк, який можна використовувати для здійснення угод на його платформі.

У США восени 2020 також з’явився перший криптобанк — біржа Kraken отримала ліцензію штату Вайомінг на створення банку для роботи з цифровими грошима.

Клієнти зможуть використовувати криптовалюту як інвестицію, оплачувати нею рахунки і отримувати в ній зарплату, поки що тільки на території США, але з подальшими планами на світову експансію.

На початку 2021 року також з’явився перший криптовалютний банк федерального рівня — компанії Anchorage. Вона надає послуги зі зберігання цифрових активів, у тому числі для інституційних інвесторів.

Щодо України і Росії, то криптобанки не поспішають освоювати ці ринки, оскільки законодавча база ще занадто сира для подібної діяльності. Хоча президенту України, прем’єр-міністру і міністру цифрової трансформації було висунуто пропозицію про випуск національного токена.

Аргументи проти «криптобанків»

Моя думка — станом на початок лютого 2021 року всі ті компанії, які називають себе криптобанками, радше є квазіустановами, поки що не здатними брати на себе повноцінні функції фіатних коштів і традиційних банків. І ось чому я так вважаю:

  • для розрахунків у криптовалюті цілком достатньо гаманця і його функціоналу, а обміняти гроші можна на біржі, статус «банку» не потрібен для цих дій;
  • розрахункові функції банків будуть поступово відмирати, так, вони не зникнуть зовсім, але збережуть за собою лише функції акумулювання коштів і видачі кредитів: тоді який сенс гнатися за статусом, що іде в минуле?
  • з криптовалютними проєктами мало хто хоче мати справу, здебільшого через відсутність нормативної бази;
  • проблеми з платежами криптобанки не вирішать, оскільки платіжні системи — це ті самі банки з великими обмеженнями щодо діяльності і AML/CFT;
  • на сьогодні повністю легально працювати за особливою криптовалютною ліцензією можна тільки в Японії, де така ліцензія коштує $ 300 тис., а її отримання — непростий процес.

І це лише деякі аргументи. Але на закінчення однозначно можу виділити тренд на зближення криптопроєктів і традиційних банків в 2021 році. Те саме додавання «крипти» в PayPal і більш широка інтеграція класичних послуг в криптопростір: картки з прив’язкою до криптовалюти, оплата рахунків, депозити і Р2Р-перекази.

***

Оптимізація фінансових відносин між компаніями та приватними особами, мінімальні комісії та безпека — це те, що буде залучати наступне покоління користувачів.

Останнє слово тут буде за державними регуляторами: повноцінно дозволити діяльність криптобанків можна буде тільки за умови жорсткого регулювання операцій і самих установ.

Тому легких переказів без комплаєнсу і стосу документів, які можливі на сьогодні з криптогаманця на гаманець за «нікнеймом» і про інші вигоди операцій через «крипту» можна забути…

Однак в перспективі криптобанкінг стане провідником фінансових послуг не тільки для криптокористувачів, але і в цілому людей, які живуть в дуже віддалених куточках землі і не мають можливості користуватися банком.

У світі налічується понад 101 млн користувачів «крипти». За останні два роки їх кількість зросла на 189%. І це тільки початок.

Юлія Барабаш, керівний партнер SBSB Fintech Lawyers